Метод

З досвіду роботи:

     Використання ІКТ на уроках географії" 

Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології.

Визначення стратегічних пріоритетів учителя географії передбачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, комп’ютерну підтримку викладання предмету, використання освітніх комп’ютерних програм.

Медіа освіта орієнтована на підготовку учнів до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного сприймання різноманітної інформації, оволодіння способами спілкування на основі сучасних інформаційних технологій, уміння критично осмислювати інформацію.

Швидкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) відкриває нам нові можливості в освіті, висуваючи натомість нові вимоги до навчання. Розвиток так званого «інформаційного простору» вимагає від сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності, які вже не задовольняють усіх потреб  інформаційного суспільства.

Використання ІКТ дозволяє нам змінити зміст освіти. На мій погляд комп’ютерні технології сприяють:

·  засвоєнню і учнем і учителем нових важливих знань, умінь, навичок;

·  самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя;

·  ідеально підходять для вивчення й викладання географії;

·  можуть використовуватися у всіх видах урочної і позаурочної діяльності.  

Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість географічної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І у цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.

Які ж основні напрямки використання інформаційно-комунікаційних  технологій на уроках географії?

Етапи уроку та напрямки використання ІКТ:

1. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів: випереджувальні вправи;

2.  Мотивація навчальної діяльності: незакінчений фрагмент фільму про явища  або процеси; демонстрація учнівських робіт з заданої тематики, слайдів;

3.  Вивчення нового матеріалу: демонстрація  схем, малюнків, процесів, явищ, фільмів; наочних посібників, карт, слайдів;

4.  Закріплення знань та вмінь учнів: тести; схеми, таблиці, карти, що містять в собі проблемні питання;

5.  Контроль знань та вмінь учнів: тести, проблемні питання, створення власних розробок учнями.

Сьогодні необхідне переосмислення того, як організовувати процес навчання і тим самим усвідомлювати проблеми  світу.

Використання комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій розширює можливості навчально - виховного процесу, забезпечує нові шляхи подання інформації, дає можливість для випробування власних ідей та проектів.

До того ж, одною з найголовніших переваг використання цих новітніх педагогічних технологій у процесах навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу. Інші переваги в тому, що ІКТ значно поліпшують доступ до інформації, збільшують можливості спілкування для учнів зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами (дистанційне навчання), підвищують ефективність  та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

 Електронні засоби навчання дозволяють продемонструвати процеси або змоделювати явища, за якими  неможливо спостерігати протягом одного уроку або які несуть небезпеку для здоров’я та життя людини. І тут нам на допомогу приходять мультимедійні засоби навчання, які позбавляють нас цієї небезпеки та дають змогу учням більш глибоко зрозуміти природу досліджуваного явища чи процесу.          

З метою активізації пізнавальної діяльності та мислення учнів використовуються прийоми порівняння, аргументації і відстоювання своєї точки зору. В умовах засвоєння великої кількості інформації, особливої ваги набуває прийом виділення головного в навчальному матеріалі, оскільки він допомагає знайти «ядро» нової інформації.

Використання комп’ютера на уроці також дає змогу учителю складати тести нового покоління, логічні ланцюжки, тренувальні вправи, головоломки, діаграми, графіки, супроводжувати лекційні заняття слайдами, виконувати практичні роботи та презентації тощо.

Переваг у інформаційних технологій багато. Але не слід забувати про негативні сторони.

 При використанні комп’ютера, учителю треба пам’ятати про негативний вплив випромінювання монітора на зір, симптом хронічної втоми та болі у спині, появу психічного стресу тощо, тому треба дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, передбачати спеціальні вправи на уроках для запобігання можливих небажаних наслідків.

Але ці недоліки не стануть на заваді все ширшого використання інформаційних та мультимедійних технологій на уроках географії. І завдяки інтерактивним формам навчання, учень з пасивного слухача перетвориться на активного учасника учбового процесу. А це є важливим елементом навчання і виховання майбутнього громадянина нашої держави з активною життєвою позицією.

До системи діяльності, де можуть також залучатися ІКТ, входять різноманітні форми і методи позаурочної та позакласної роботи, мета яких -  національне виховання школярів, формування їх дослідницьких умінь та гармонійного розвитку.

Також інформаційно – комунікаційні технології можуть використовуватися для розробки навчальних проектів та відповідних навчальних, методичних та дидактичних матеріалів.

У ході роботи над навчальним проектом створюється портфоліо – комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального   проекту:

·  план проекту;

·  дидактичні матеріали;

·  методичні матеріали;

·  засоби оцінювання;

·  тести, графіки, діаграми тощо

·  презентації, публікації, веб-сайт;

Комп’ютерна підтримка уроків географії має позитивні наслідки тому що реалізується особистісно зорієнтований підхід до навчання; формуються уміння учнів самостійно здобувати знання, обирати необхідний матеріал, аналізувати, співставляти, обирати головне; розвиваються навички комп’ютерної грамотності.

Ця технологія розвиває не тільки учнів, а й учителя, робить його роботу приємною, успішною, результативною, полегшує працю, забезпечує професійне зростання.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і вдома і на робочому місці. Тому школа і, в тому числі, вчителі географії не можуть дозволити собі залишатись осторонь.

Теоретичний матеріал підготовлено у 2010 - 2011 н.р.

Використані джерела:

1. Вірченко П.А. ( учитель географії Кремінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2) ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

2.  Посібник "Інтел. Навчання для майбутнього.- К.: Видавництво "Нора-прінт", 2005

 _________________________________________________________

"Формування компетентної особистості учня засобами інтерактивного навчання"

У сучасній школі формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості – різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя не існує.

З метою розвитку компетентної особистості учня на уроках мною використовуються інтерактивні методи. Їх сутність полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників.

         Робота у великій групі (тобто з усім класом) - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

     Треба уникати «закритих» питань, на які можна однозначно відповісти «так» чи «ні», потрібні відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», щоб учні висловили свої думки, судження, почуття. Демонстрація уваги учителя до всіх - також важливий аспект.

        Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон».

      «Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Обов’язково треба обґрунтовувати свою думку.

         «Мікрофон» -  по черзі викликаються учні, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

        Часто проводиться робота в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших.

         Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовується з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування.

Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної чи економічної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.

         Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою,  в класі створюється атмосфера довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності.    Для дискусії пропонуються суперечливі питання.

                   Великий інтерес у дітей викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність. Такі уроки-вікторини найчастіше проводяться у 6, 7 класах як уроки узагальнення знань.

         Активізації  розумової діяльності учнів сприяє  самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його. Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії має навчання їх прийомів роботи з традиційними джерелами знань - підручником, атласом та контурною картою. Коли матеріал простий і доступний, використовується  самостійна робота за підручником у парах чи групах.

        На уроці, в залежності від кількості , учні об’єднуються у пари, трійки та групи. Усе, що пропонують учні, обговорюється. Треба допомогти учням опрацювати інформацію, прийняти власні рішення, слідкувати, щоб жоден з учнів не залишився поза обговоренням. Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність використовуються пам’ятки. Робота в групах може бути організована на таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого матеріалу.

         На інтерактивних уроках залучаються учні до визначення мети уроку, очікуваних результатів, разом ставиться проблемне питання. Важливо, щоб учень не тільки знав,  розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.

         Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Після того як учні об’єднуються в групи, проводиться інструктаж – про мету вправи, чітко даються завдання, вказується час на виконання завдань. Треба намагатися надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним.

        На уроці після вивчення нової теми пропонується учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти – відповідають самі.

         Під рефлексією психологи розуміють самоаналіз, розмірковування над тим, що людина знає, думає, міркує. На цій стадії учень перетворює нові знання на власні, оскільки висловлює їх своїми словами. В кінці уроку повертаємося до проблемних  питань, поставлених на початку уроку, мети, уточнюємо, чи досягли її, чому навчилися, проводиться рефлексія.

       Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

         Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов’язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, підготовка великої кількості інформації до уроку, на це витрачається багато часу; різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи. Дискусію важко провести у тому випадку, коли деякі учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом по темі і тому не можуть аргументовано довести свою думку. Все це разом не дозволяє робити всі уроки інтерактивними. Такими є окремі, найбільш зручні за темою уроки, або ж на уроці використовуються окремі прийоми інтерактивного навчання.

         На таких уроках стимулюється творчий пошук, використовуються різні методи і форми роботи,  прищеплюються учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваються навички роботи в групі, розвиваються навички уважно слухати, вміти висловити свою думку, дати оцінку діяльності учня, групи.

 Для найбільш гармонійної роботи на уроках треба залучати ІКТ, не відсторонюватися від інших методів роботи, мета яких -  всебічний розвиток школярів, формування їх дослідницьких умінь та гармонійного розвитку. 

Використані джерела:

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник / Укл. О. Пометун, Л. Пироженко. - К.:АПН, 2002.
2. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. - Х.: Основа, 2005. - 96 с.

 ________________________________________________________